ЯК УНИКНУТИ VAT РЕЄСТРАЦІЇ?

Якщо бізнес розділити на декілька компаній, кожна із котрих не перевищуватиме обороту в £90 000 не потрібно реєструватися як платник VAT. Наскільки робоча дана стратегія?

Чому реєстрація VAT може бути не вигідною?

Якщо клієнтами компанії є приватні особи котрі не є зареєстрованими платниками VAT, компанії прийдеться або підняти ціни, щоб компенсувати VAT або зменшити розмір прибутку. В першому випадку ціни підвищуються, в іншому отримується менше прибутку. Не вигідно.

Наприклад: компанія котра не зареєстрована як платник VAT отримуючи £150 від клієнта отримує £150 як дохід, після реєстрації £125 тому, що мінусується VAT котрий потрібно переррахувати в HMRC (£150 – 20%VAT). Щоб зберегти попередній рівень прибутку, компанії прийдеться або підняти ціну послуги до £180 (£150 + 20%VAT), що в свою чергу робить їхні ціни вищими ніж в конкурентів або прийняти факт зменшення прибутку.

Виходячи із цього, реєстрація VAT не вигідна для бізнесу котрий працює з приватними клієнтами.

Коли потрібно реєструватися?

Як тільки оборот перевищує £90 000 реєстрація є обов’язковою незалежно від того це вигідно чи ні.

Якщо не зареєструватися?

HMRC вважатиме компанію як таку котра є зареєстрована з дати коли вона мала б бути зареєстрованою та вважатиме весь дохід отриманий з вказаної дати як такий котрий містить в собі VAT.

Приклад: оборот в £90k пройдено в травні 2023, компанія мала б бути зареєстрованою з 01/07/2023, оборот з липня 2023 до липня 2024 становив £150 000,

£150 000/6 = £25 000 – підлягатиме сплаті в HMRC. £25 000 потрібно буде заплатити в HMRC.

Відсутність коректної реєстрації VAT з легкістю може призвести до роздумів про банкрутство компанії.

А якщо це не одна, а дві компанії?

Тоді кожна із них має свій ліміт в £90 000, разом оборот в £180 000 при котрому не потрібно реєструватися.

А якщо три?

Оборот в £270 000 при котрому не потрібно реєструватися. І так далі.

Виглядає як дуже проста і геніальна ідея уникнути реєстрації та сплати VAT. Наскільки вона дієва?

Disaggregation of VAT (Artificial separation)

HMRC вважає штучний поділ бізнесу як навмисне ухилення від сплати податків (tax avoidance) та передбачає жорсткі санкції при виявленні подібних випадків, що передбачатимуть слідуючі міри:

– реєстрація групи компаній як платник VAT з відповідною вимогою вважаи весь оборот після як такий котрий містив в собі VAT

– дискваліфікація директора та заборона займати посаду протягом певного періоду

– директор може нести персональну відповідальність за шкоду завдану застосуванням схеми уникнення сплати податків

HMRC і «штучний поділ»

HMRC, зі зрозумілих причин, сумнівається щодо поділу бізнесу котрий працює як одна система на декілька окремих компаній.

Якщо HMRC вважає, що бізнес просто розділили на дві легальні одиниці (компанії), але вони фактично працюють як одне, вони можуть стверджувати, що це одна компанія для цілей реєстрації та сплати  VAT. Це стосується незалежно від того, чи розподіл відбувся навмисно, чи просто виглядає так.

Подібні справи, в більшості випадків доходять до судових засідань де з однієї сторони HMRC пояснює, що це все ж один бізнес, а відповідач/власник бізнесу, що насправді 2 чи більше.

Протягом багатьох років, було багато справ з цього приводу. Якщо HMRC виграє, бізнесу прийдеться як мінімум повернути VAT за попередні періоди.

Одна компанія чи дві?

Прагнучи встановити випадок disaggregation, HMRC і суди розглядатимуть такі речі, як:

Чи залежать підприємства один від одного? (Наприклад, спільне використання персоналу чи фінансів)

Чи мають вони однакове обладнання чи приміщення?

Чи працюють вони в одному приміщенні?

У них є окремі каси?

Вони ведуть окремий облік?

Чи є у них різні рахунки за ділові ставки?

Чи є у них індивідуальні ліцензії?

У них є окремі веб-сайти?

Немає жодного єдиного фактора, який би вирішив, чи прийнятний конкретний поділ бізнесу, це баланс фактів та рішення судді. HMRC програла ряд справ, коли судді отримали достатньо доказів, що поділ був справжнім, а не штучним.

When is a pub not a pub?

Кілька прикладів того, де це спрацювало, а де ні.

Case 1: Pub and B&B

У випадку 1999 року пабом керували чоловік та дружина. Фактично паб постачав напої, а B&B постачав їжу. Вони створили дві компанії, щоб уникнути реєстрації VAT.

Компанії ділили більшість ресурсів і, очевидно, приміщення, а B&B не платив орендної плати пабу. Подружжя програло справу, і HMRC зміг розглядати їх як одну компанію та виставити рахунок VAT. Паб закрився після цього.

Case 2: Pub and B&B

У випадку з 2001 року була майже така ж ситуація для іншого бізнесу Pub / B&B. Однак у цьому випадку «орендна плата» була сплачена B&B пабу. Також був інший персонал і окремий вхід. Вони мали окрему бухгалтерську документацію, а також кілька інших факторів. У цьому випадку HMRC програв, і розподіл VAT залишився в силі.

Із вищевказаного, справи зводиться до фактів і доказів – і до рішення суду.

Якщо це справжній поділ, яким чином застрахуватися?

Ключовим є забезпечення максимального розподілу ресурсів і чітко визначених «ліній» між двома бізнесами.

Зрештою, якщо не можливо зробити це на законних підставах і/або є комерційний сенс продовжувати працювати як єдиний бізнес, потрібно зареєструватися платником VAT.

Якщо все ж VAT?

Як мінімум опція Flat rate на початковому етапі даватиме результат. Пізніше і вона не діятиме, якщо обороти ростимуть. Тому, сприймаємо VAT як плату за успіх. Це інший етап розвитку бізнесу на котрий рано чи пізно все ж потрібно вийти.

Висновок: поділ бізнесу на дві частини з метою уникнення реєстрації VAT робоча схема за умови, що матиметься достатньо доказів справжності такого поділу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *